Oziemblowski.eu: Migracji Oziembłowskich z Oziembłowa

Міграціїi Озімбловських (Оziembłowskich),
Озембловських (Oziębłowskich) до 1945 року

"Південно-східні" мiграції з Озємблова (Oziembłowa) з XV століття

На двох картах внизу (де на першій показано кордони Польщі і воєводств в 1600 році, а на другій – теперішній державний кордон) Представлено кілька виразних місць пов’язаних з Озімбловськими(Oziembłowskimi) від XV століття, таких як:
- OZIEMBŁÓW (Oziębłów) біля Опатова (Opatowa) в давньому старопольському (за часів І Речі Посполитої(I Rzeczypospoltej) воєводстві сандомирськім (позн."OZ");
- MYDŁÓW який розміщений 8 км. на південь від Oziembłowa в воєводстві сандомирськім (позн. "M");
- регіон місцевостей KOWALOWA I BIECZ , тобто район між містами Тарнув, Пільзно, Ясло , Ґорліце (Tarnów, Pilzno, Jasło, Gorlice) знаходився за часів І Речі Посполитої (I Rzeczypospolitej) в воєводствах краківськім і сандомирськім (позн."KOW");
- JASŁO, яке входило в склад старопольського краківського воєводства (позн. "J");
- ZIEMIA SANOCKA була частиною руського воєводства (позн. "ZS");
- PRZEMYŚL був столицею землі перемишльської в руськім воєводстві (позн. "PR");
- НИЖАНКОВИЧІ (NIŻANKOWICE) біля Перемишля (Przemyśla) розміщені в ставропольській перемишльській землі руського воєводства. Перед II світовою війною Нижанковичі належали до перемишльського повіту львівського воєводства (позн. "N");
- ДОВГОЛУКА (DOŁHOŁUKA) а також розміщене поряд село ХРОМОГОРБ (СHROMOHORB) – місцевості які лежать між містами Стрий і Сколе перемишльської землі львівського воєводства(позн. "D");
- ПЕЧИХВОСТИ (РIECZYCHWOSTY) село рзміщене на півн.-схід від Великого Клодно неподалік Львова. Жовківський район (повіт), в передвоєннім львівськім воєводстві (позн. "P").
При зазначених місцях подані дати (на жовтім тлі) які вказують рік, роки або століття коли там перебували Озімбловські (Oziembłowscy), що визначено на підставі різних історичних джерел, а також з розповідей потомків. Невиключено, що по мірі подальших досліджень ці дати будуть уточнюватись "в минуле" (наприклад виявиться, що в Довголуці чи Печихвостах перші Озімбловські (Oziembłowscy) появилися не XIX столітті, a напр. в XVIII).

Карта адміністраційних границь(кордонів) біля 1600го. року

map
Карта сучасних адміністрацій них границь (кордонів)

ОЗЄМБЛУВ (OZIEMBŁÓW) i регіон місцевостей КОВАЛЬОВА і БЕЧ (KOWALOWA i BIECZ)

В XV столітті Завіша Озємбловський (Zawisza Oziembłowski h. Sulima) герба Сулима (нар. біля 1415р., помер-1480р.) був спадкоємцем Озємблова (Oziembłowa), а також і Ковальовей (Kowalowej), також орендарем і "функційною" особою в інших місцевостях, що конкретно показано далі:
- спадкоємець Озємблова (Oziembłowa) (пов. сандомирський) 1430-1480 (50 років)
- спадкоємець Ковальової (Kowalowej) (пов. бечський) 1437-1469 (32 роки)
- орендар Жепенніка Сухого (Rzepiennika Suchego) 1445-1469 (24 роки)
- спадкоємець солтиства (солтис) в Липинках (Lipinkach) 1430-1480 (50 років) або 1432-1480 (48 років) i орендар.
- орендар королівської місцевості Липинки (Lipinki) в 1448-1480 роках (32 роки)
- спадкоємець солтиства в Заґожанах (Zagórzanach) 1473-1478 (5 років)
- лавник суду вищого німецького права (i леньського 1473р.) у замку в Бечу (Bieczu)
Його син Фелікс Озємбловський (Feliks Oziembłowski h. Sulima) (нар.біля- 1477, помер- 1516) був тільки "з Липинок (z Lipinek)" (в 1502-1516 роках) де і продовжував виконувати функції солтиса в 1511-1516 роках. На день сьогоднішній не володію жодною інформацією чи Фелікс (Feliks) мав якогось потомка і чи якісь Озємбловські (Oziembłowscy) по смерті Фелікса в 1516 р. залишились в тому регіоні.
На карті вгорі зазначено суцільною лінією з Озємблова (Oziembłów) до місцевості Ковальова і Беч (Kowalowa i Biecz) вказуючи на задокументовану (несповна) міграцію Завіші Озємбловського (Zawiszy Oziembłowskiego) з Озємблова (Oziembłowa) а також повну міграцію до Липинок (Lipinek) його сина Фелікса Озємбловського (Feliksa Oziembłowskiego).
Боґухвал (Боґуфал, Богуслав) Озємбловський (Boguchwał (Bogufał, Bogusław) Oziembłowski h. Sulima) герба Сулима, помер 1497році? [син Щепана (Szczepana) з Ковальової і Озємблова (Kowalowej i Oziembłowa)]:
- "з Ковальової (Kowalowej)" до 1469 (?1447-1484?)
- "з Озємблова(Oziembłowa)" 1447-1484, наслідник Озємблова (Oziembłowa)
- "з Стальової, Липинок, Бєсьника і Жепєнніка Сухого (Szalowej, Lipinek, Bieśnika i Rzepiennika Suchego)" від 1469
- солтис в Ґожичах (Gorzycach) - 1446-1464 i Лежинах (Łężynach) до 1464
- солтис в Пжесєках (Przesiekach) від 1464,
- солтис в Заґужанах і Мощанах (Zagórzanach i Moszczanach) до 1477,
- солтис в Сєковей (Sękowej) від 1477
Більше на тему Озємбловських (Oziembłowskich) з того регіону пізнього середньовіччя знаходиться в окремому опрацюванню.

МИДЛУВ (MYDŁÓW)

Микола Озємбловський (Mikołaj Oziębłowski [h. Ostoja]) герба Остоя був співспадкоємцем Мидлова (Mydłowa) під кінець XV століття (біля 1470-1480).

ЯСЛО (JASŁO)

В Яслі (Jaśle), a це місцевість яка лежить неподалік Беча (Biecza), парохом в XVII столітті був Петро Озємбловський (Piotr Oziembłowski). З інформації від пана Мазярського (Maziarskiego) з Ясла (Jasła) виходить, що священник Петро Озємбловський (Piotr Oziembłowski) був апостольським протонотаріусом, кантором тарновським, офіціалом бечським і парохом в Шежинах (Szerzynach) і Яслі (Jaśle) в 1661-1670 роках. Що цікавого, прізвище Озємбловський (Oziębłowski) є занотоване в метриках в Яслі (Jaśle) також під кінець XIX століття.

САНОЦЬКА ЗЕМЛЯ (ZIEMIA SANOCKA)

Один з історичних документів вказує, що Петро Озємбловський (Piotr Oziembłowski) (в якого прізвище записано як Озиембловский (Ozyemblovski) з саноцької землі, як шляхетно народжена особа, був винен (так як і інші в списку) окреслену грошову квоту, як податок за 1508 рік. Також інші історичні джерела вказують на присутність Озємбловських (Oziembłowskich) в саноцькій землі в XVII столітті.

ПЕРЕМИШЛЬ (PRZEMYŚL)

Один з описів геральдики (гербар) вказує, що в 1608 році, Озємбловський, герба Сулима (Oziembłowski h. Sulima), (з не встановленим ім’ям) був дворянином в дворі єпископа перемишльського Матвія Простоконьського (Macieja Pstrokońskiego). В ті часи єпископ (особливо такий активний як Простоконьський), не був “прив’язаний„ до свого місця (тобто Перемишля) і міг перебувати, на пр. при королю, або там де була така потреба. Пізніше єпископ М. Простоконьський був переведений з Перемишля до Влоцлавка (Włocławka), але швидко помер і можливо дворянин єпископа - Озємбловський (Oziembłowski) посів в місцю, якє добре знав, тобто в Перемишлі або околицях (можливо в Нижанковичах (Niżankowicach), але на сьогодні немає ніяких підтверджень).

ДОВГОЛУКА І ХРОМОГОРБ (DOŁHOŁUKA I CHROMOHORB)

Околиці Довголуки були охоплені шляхетними осадами (поселеннями). Документи підтверджують, що Озємбловські(Oziembłowscy) жили там вже під кінець XIX століття. Одн з їхніх потомків, після другої світової війни, емігрував до Канади. Ця гілка спростила прзвище до версії "Озембловскі (Ozembloski)", а деякі до "Озем (Ozem)". На жаль, один з їхніх мужських представників, якого родина проживає у Канаді в провінції Брітіш Колумбія (British Columbia), і з яким я був в контакті в 2003-2005 роках, помер в 2006-2007 роках.
В Хромогорбі Озембловскі (Ozembloski) вже перебували з середини XIX століття (є документальні підтвердження, що Микола Озємбловський (Mikołaj Oziembłowski) народився 1845 р., помер 1895 р. Похований в Хромогорбі. Фактом є те, що на цвинтарі в Хромогорбі є кілька надгробних пам’ятників з прізвищем Озіембловський(-ка) (Oziembłowski(-ka) (авт. О.Озімбловський (J.Oziembłowski), Любинці-Хромогорб).

НИЖАНКОВИЧІ (NIŻANKOWICE)

Перший архівний документ який згадує про Озємбловських (Oziembłowskich) в Нижанковичах (Niżankowicach) відноситься до 1652 року. Більшість Озіембловських (Oziembłowskich) з Нижанкович (Niżankowic) там мешкала до кінця II світової віїни. В зв’язку з Ялтинською і Потсдамською угодами східна частина Польщі стала забрана і передана СРСР. Остання місцевість яка залишилась в межах СРСР, зі сторони Перемишля, то Нижанковичі (Niżankowice). В зв’язку з тим, частина Озємбловскіх (Oziembłowskich) виїхала на так звані Віднайдені Землі (Ziemie Odzyskane), однако одна гілка залишилась і її члени живуть до сьогодні.

ПЕЧИХВОСТИ (PIECZYCHWOSTY)

Печихвости (Pieczychwosty) до 1934 року були самостійною ґміною, потім то село належало до збірної сільської ґміни Клодно Велике (Kłodno Wielkie) в жовквівськім повіті. Присутність Озємбловських (Oziembłowskich) в тій місцевості мала місце до кінця XIX століття .

Переклад з польської Осипа Озімбловського, Любов Озімбловської